Гарантії, які має працівник при звільненні у разі ліквідації підприємства (установи, організації)
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії може бути розірваний керівником, зокрема, у випадку ліквідації підприємства (установи, організації) (пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України).
Після прийняття рішення про ліквідацію підприємства (установи, організації) керівник зобов'язаний не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення письмово під розпис повідомити кожного працівника про наступне вивільнення.
Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження.
Водночас, якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, власник повинен провести звільнення у строк, про який просить працівник. При цьому працівник може подати заяву з відповідним проханням власнику або уповноваженому ним органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. У трудовій книжці робиться запис про звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу.
Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення, і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий договір продовжується.
В день звільнення керівник підприємства повинен видати належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення та провести з працівником остаточний розрахунок, що включає: заробітну плату за фактично відпрацьований час; грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки; вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 Кодексу законів про працю України) (працівникам, віднесеним до категорій 1, 2 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і до категорії 3 із числа учасників, виплачують вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат).
Категорії працівників, які підлягають обов'язковому працевлаштуванню при звільненні у зв'язку з ліквідацією підприємства (установи, організації):
- вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років - якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком);
- одинокі матері за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю;
- батьки, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуни (піклувальники);
- працівники, віднесені до категорій 1, 2, 3 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (частина третя статті 49-2 Кодексу законів про працю України ).
Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи (частина четверта статті 49-2 Кодексу законів про працю України).
Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Золочівського бюро правової допомоги, контактний телефон: (05764) 5-00-90, та за електронною адресою: [email protected] . Окрім цього, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0800213103.
